Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/19614/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І.

Суддів: Розваляєвої Т.С., Стрелець Т.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби в Запорізькій області про визнання протиправною відмови у поверненні з Державного бюджету коштів та стягнення надміру сплачених коштів,

в с т а н о в и л а:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області в якому просив: визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні з державного бюджету коштів, сплачених відповідно до рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості №11200006/2010/001747/1 від 28.09.2010 року; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 79213,72 грн., грошових коштів, надміру сплачених при митному оформленні товару за вантажно-митною декларацією №112000010/2010/008084 від 08.10.2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року позов задоволено: визнано протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні з Державного бюджету України коштів, сплачених відповідно до рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості №112000006/2010/001747/1 від 28.09.2010 року; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 379213,72 грн., (сімдесят дев'ять тисяч двісті тринадцять гривен сімдесят дві копійки) грошових коштів, надміру сплачених при митному оформленні товару за митною декларацією №112000010/2010/008084 від 08.10.2010 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Запорізька митниця Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В запереченнях позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення.

Враховуючи неприбуття в судове засідання сторін, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, справу розглянуто в порядку письмового провадження, що передбачено пунктом 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 28.09.2010 року Запорізькою митницею було прийнято рішення №112000006/2010/001747/1 про визначення митної вартості товару за резервним (шостим) методом, внаслідок чого було збільшено митну вартість та відповідно зобов'язання по сплаті податку на додану вартість. З метою завершення митного оформлення товару, 12.10.2010 було подано митну декларацію №112000010/2010/008084 з врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року у справі №№2а-9962/10/0870, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року, зазначене рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товару визнано протиправними та скасовано.

19.12.2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Запорізької митниці із заявою, в якій просив здійснити відповідні перерахунки щодо сплачених платежів.

29.12.2011 року за вих. №07-01-14-24/9589 Запорізька митниця надала відповідь, що товар був оформлений в митному відношенні та випущений у вільний обіг. Декларантом самостійно заявлено декларацію митної вартості у сумі 891154,35 грн., (за методом №6). Оскільки товар вже оформлений в митному відношенні, не передбачено визначення митної вартості за ціною договору (метод №1) після здійснення митного оформлення.

02.02.2012 року позивач звернувся до Запорізької митниці (вих. № 6) та просив здійснити відповідні перерахунки щодо сплачених за скасованим рішенням №112000006/2010/001747 платежів.

23.02.2012 року за вих. № 07-01-14-24/1310 Запорізькою митницею повідомлено позивача, що відповідь щодо здійснення перерахунку щодо сплачених за Рішенням від 28.09.2010 рокуплатежів була направлена на його адресу 29.12.2011 року.

17.01.2013 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Запорізької митниці (вих. № 1) та просив повернути надмір сплачених грошових коштів у сумі 79213,72 грн., та повідомити позивача про прийняте рішення.

11.02.2013 Запорізька митниця за вих. № 07-02-14-24/1222 повідомила, що питання про виконання постанови суду від 08.02.2011 року по справі №2а-9962/10/0870 порушувалось позивачем в аналогічних листах, відповіді на які було направлено неодноразово на його адресу. Окремо зазначили, що на сьогоднішній день постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року, яка набрала чинності 29.09.2011 року Запорізькою митницею виконана, а саме скасоване Рішення про коригування митної вартості від 28.09.2010 №112000006/2010/001747/1 шляхом проставляння відмітки у відповідному програмно-інформаційному комплексі.

29.01.2014 року за вих. №5 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Запорізької митниці з проханням направити подання до казначейства щодо повернення надміру сплачених коштів.

14.02.2014 року за вих. № 855/24/08-70-52-01 Запорізька митниця зазначила, що оскільки судове рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України відсутнє, підстав для підготовки та направлення до органів казначейства відповідного висновку відсутні.

Не погодившись з діями Митниці, позивач звернувся до суду цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова Запорізької митниці у поверненні коштів є безпідставною.

Колегія суддів частково погоджується з висновками судів.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.п. 43.1 - 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України встановлено, що платник має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому в Податковому кодексі України.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №816, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку № 618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем подана до митного органу в межах встановлених строків письмова заява про повернення надмірно сплачених платежів до якої додані всі необхідні документи.

Натомість митним органом за результатами отримання заяви позивача не було вжито жодних вищевказаних дій, визначених Порядком № 618, як то проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою, а лише надана відповідь про відсутність правових підстав для повернення надмірно сплачених коштів позивачу, незаважаючи на те, що у неодноразових зверненнях до Запорізької митниці, позивач зазначав причиною повернення коштів з Державного бюджету України - набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду 08.02.2011 року у справі № 2а-9962/10/0870, якою скасовано рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів від 28.09.2010 №112000006/2010/001747/1.

Зважаючи на викладене, митним органом допущено бездіяльність при розгляді заяви позивача про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету через орган Казначейства на користь позивача суми надмірно сплачених коштів.

Так, відповідно п. 3 роз. 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (надалі - Порядок №787) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Відповідно до п. 5 роз. 1 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

З огляду на наведене, орган Казначейства має можливість повернути надмірно сплачені суми лише у разі звернення Митниці з відповідним поданням, в порядку передбаченому законом.

Оскільки митний орган до органу Казначейства з поданням не звертався, то підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету через орган Казначейства надміру сплачених коштів, немає.

В даних спірних відносинах, з урахуванням встановлення бездіяльності митниці, з метою захисту порушеного права позивача, слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду належним чином заяви позивача про повернення надмірно сплачених митних платежів та підготовлення відповідно до діючого законодавства висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів чи мотивованої письмової відповіді про відмову, а також зобов'язати митний орган розглянути заяву про повернення надмірно сплачених платежів відповідно до Порядку № 618 і діючих законодавчих норм та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо не розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Зобов'язати Запорізьку митницю Міндоходів вчинити відповідні дії по розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 від 29.01.2014 року за вих. № 5 про направлення подання до казначейства щодо повернення надмірно сплачених коштів та прийняти рішення відповідно діючого законодавства.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: